Історії для роздумів
Це відео створила сама.
Музичний супровід: Енігма "16 кроків до нескінченності"
Притча "МАЛЕНЬКІ ЖАБЕНЯТА"
Жили-були маленькі жабенята, які організували змагання з бігу.
Їх мета була дістатися на вершину вежі.
Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися з учасників.
Змагання почалися.
Ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть дістатися на вершину вежі.
Чути було такі репліки:
"Це занадто складно!"
"Вони ніколи не доберуться до вершини!"
або:
"Немає шансів! Вежа занадто висока!"
Маленькі жабенята почали падати. Один за іншим. За винятком тих, у кого відкрилось друге дихання, вони стрибали усе вище і вище.
Натовп все одно кричав: "Занадто важко! Жоден не зможе це зробити!"
Ще більше жабенят втомилися і впали.
Тільки один піднімався все вище і вище. Він став єдиним, хто не здався!
Зрештою, всі здалися. Крім того одного жабеняти, яке доклало багато сили і добралось на вершину!
Тоді всі захотіли дізнатися, як йому це вдалося.
Один учасник запитав, як же цьому жабеняті, яке дісталося до вершини, вдалося знайти у собі сили?
Виявляється, переможець був глухим!!
Мораль:
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій. Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання. Ті, які ти маєш в своєму серці!
Не забувай про силу слів. Вір у себе і в свої сили! ти можеш!
КАЗКА ПРО ДЖЕРЕЛЬЦЕ
У нього була така смачна і чиста вода, що звірі та птахи просто не могли пройти повз нього, і щодня приходили напитися водиці.
Джерельце нікому не відмовляло. Воно щиро раділо всім, хто приходив до нього у гості, якщо когось могло почастувати своєю водою.
Особливо джерельна вода припала до смаку сім’ї поросят, і вони почали не лише пити з нього воду, але і купатися у джерельці. Щодня граючись біля води, вони зруйнували барвисті береги і перетворили його на купу багнюки, в якій залюбки качалися.
Джерельце щодня очищало себе, та дуже скоро зрозуміло, що його намагання марні – вода стала така каламутна та несмачна, що звірі просто перестали пити її. І лише свиней таке влаштовувало.
Не витримало Джерельце і заплакало.
Один Мудрий Птах запитав його:
- Невже тобі дійсно приємні свині, котрі приходять до тебе щодня? Джерельце відповіло, що воно не хотіло поїти поросят, але не могло їм відмовити, бо вважало, що має радувати своєю водою всіх.
І тоді Мудрий Птах порадив:
- Ти маєш тішити інших, але водночас піклуватися і про себе. Ти теж варте і гідне радості.
Умить висохли джерельні сльози. Джерельце прибралося і укріпило камінням береги, до яких зазвичай приходили поросята. Згодом до води знову почали приходити всі звірі та птахи, а маленьке Джерельце перетворилося на чудову річку.
Частіше говоріть «ні» вашому тимчасовому оточенню, не розмінюйтесь на чужі справи та обов’язки.
Бережіть те, що для вас є найціннішим.
Під вечір один селянин сів на порозі своєї скромної хатини, аби насолодитися вечірньою прохолодою. Попри його хату звивалася дорога, яка провадила до села.
Чоловік, що переходив нею, помітив селянина і помітив і подумав: «Ця людина – взірець ледаря. Нічого не робить, тільки сидить цілими днями на порозі…».
Трохи згодом переходила інша людина і подумала: «Це якийсь джиґун. Сидить цілий день і пасе очима жінок, що тут ходять. Напевно, чіпляється до них і …».
Нарешті ішов до села якийсь мандрівник і подумав: «Мабуть, це працьовитий чоловік. Працював увесь день, а тепер сів собі відпочивати».
Справді, майже нічого не можемо сказати про селянина, що сидів на порозі своєї хати. Натомість про трьох перехожих, що ішли до села, знаємо: перший – ледар, другий – особа підозріла, а третій – чоловік працьовитий.
Усе, що говориш, свідчить про тебе; особливо коли твої слова стосуються інших.
Джерельце нікому не відмовляло. Воно щиро раділо всім, хто приходив до нього у гості, якщо когось могло почастувати своєю водою.
Особливо джерельна вода припала до смаку сім’ї поросят, і вони почали не лише пити з нього воду, але і купатися у джерельці. Щодня граючись біля води, вони зруйнували барвисті береги і перетворили його на купу багнюки, в якій залюбки качалися.
Джерельце щодня очищало себе, та дуже скоро зрозуміло, що його намагання марні – вода стала така каламутна та несмачна, що звірі просто перестали пити її. І лише свиней таке влаштовувало.
Не витримало Джерельце і заплакало.
Один Мудрий Птах запитав його:
- Невже тобі дійсно приємні свині, котрі приходять до тебе щодня? Джерельце відповіло, що воно не хотіло поїти поросят, але не могло їм відмовити, бо вважало, що має радувати своєю водою всіх.
І тоді Мудрий Птах порадив:
- Ти маєш тішити інших, але водночас піклуватися і про себе. Ти теж варте і гідне радості.
Умить висохли джерельні сльози. Джерельце прибралося і укріпило камінням береги, до яких зазвичай приходили поросята. Згодом до води знову почали приходити всі звірі та птахи, а маленьке Джерельце перетворилося на чудову річку.
Частіше говоріть «ні» вашому тимчасовому оточенню, не розмінюйтесь на чужі справи та обов’язки.
Бережіть те, що для вас є найціннішим.
Під вечір один селянин сів на порозі своєї скромної хатини, аби насолодитися вечірньою прохолодою. Попри його хату звивалася дорога, яка провадила до села.
Чоловік, що переходив нею, помітив селянина і помітив і подумав: «Ця людина – взірець ледаря. Нічого не робить, тільки сидить цілими днями на порозі…».
Трохи згодом переходила інша людина і подумала: «Це якийсь джиґун. Сидить цілий день і пасе очима жінок, що тут ходять. Напевно, чіпляється до них і …».
Нарешті ішов до села якийсь мандрівник і подумав: «Мабуть, це працьовитий чоловік. Працював увесь день, а тепер сів собі відпочивати».
Справді, майже нічого не можемо сказати про селянина, що сидів на порозі своєї хати. Натомість про трьох перехожих, що ішли до села, знаємо: перший – ледар, другий – особа підозріла, а третій – чоловік працьовитий.
Усе, що говориш, свідчить про тебе; особливо коли твої слова стосуються інших.
Коментарі
Дописати коментар