Тренінги, семінари-практикуми

Інтерактивні методи організації роботи з родинами вихованців.

Тренінг для вихователів 

Мета:

- ознайомлення педагогів з інтерактивними методами організації роботи з родинами вихованців,

- стимулювання інтересу і мотивації до самоосвіти;
- підвищення рівня активності і самостійності;
- розвиток навичок аналізу та рефлексії своєї діяльності;
- розвиток прагнення до співпраці, емпатії.

Правила проведення тренінгу:

- надання учасникам допомоги, а не оцінювання їх діяльності;

- заохочування учасників до пошуку адекватних, морально зумовлених рішень, а не нав'язування їм готових моделей поведінки;

- ставлення до учасників на засадах співробітництва, коли кожен відчуває, що його поважають і цінують, а не маніпулюють ним, примушуючи обирати певний вид дій;

- забезпечення атмосфери комфорту (вільне висловлювання думок, ідей, здійс-нення дій і вчинків);

- запропоновані вправи не є алгоритмом, а моментом «переживання» досвіду певної поведінки.

Хід тренінгу

Вітання з учасниками.

          Формування груп за допомогою гри «Посади метелика на квіточку».

(На столах розкладено паперові квіти різного кольору, учасники вибирають з «чарівного мішечка» метеликів, яких треба посадити на квітку відповідного кольору)

Вихователь-методист: 

          Давайте уточнимо, що означає слово  «тренінг».

Тренінг - це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчально-го досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі.

Тренування - система підготовки  людини з метою пристосування її до підвищених вимог і складних умов роботи й життя.

          Оскільки темою нашого тренінгу є «Інтерактивні методи організації робо-ти з родинами вихованців», давайте уточнимо, що означає слово «інтерак-тивний».

Семантичне значення слова інтерактивний походить від англійського слова «interact», де «inter» – взаємний, «act» – діяти. Отже інтерактивний – це здатний взаємодіяти в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп’ютером), або з кимось (людиною).

Вихователь-методист:

          Януш Корчак у своїй праці «Як любити дітей» написав: «Діти завжди бу-ли, є і будуть, і суспільство, усі люди повинні постійно думати про те, щоб вони правильно росли і дозрівали, а це залежить, у першу чергу, не від них, а від дорослих».

          Ми з вами педагоги, вихователі, батьки є саме тими дорослими людьми, які багато часу проводять з дітьми. При цьому ми переживаємо приємні і  не тільки емоції від тісного спілкування з дітьми.

          Пригадайте, будь ласка, коли ви частіше пильно та уважно дивитесь своїй дитині в очі: під час сварки, коли ви їй гнівно «вичитуєте мораль», чи коли ви говорите їй щось приємне? Коли ви сварите маленьку дитину – ви присідаєте до рівня її зросту чи репетуєте з висоти власного зросту?

          Чому? Чи знаєте ви, якими є вираз вашого обличчя та ваших очей?

          Що бачить ваша дитина?

Вправа «Передай маску»

Мета: підбадьорити учасників, зробити їх більш уважними, допомогти налаштуватися на роботу в групі. Кожен може позбутися тих непродуктивних настроїв, з якими він прийшов, і тим самим звільнити голову для роботи. 
Інструкція: станьте, будь ласка, в одне велике коло. Подивіться що я роблю. Я намагаюся надати своєму обличчю особливий вираз, наприклад, ось такий. 

(На кілька секунд зафіксуйте на обличчі якийсь вираз. Повільно поверніть голову, щоб у всіх з'явилася можливість побачити вираз Вашого обличчя).

А далі буде так: я повернусь до свого сусіда, щоб він міг краще розгледіти вираз мого обличчя. Він повинен точно повторити цей вираз на своєму обличчі. Як тільки у нього це вийде, він повинен повільно повернути голову вліво і змінити при цьому вираз обличчя на новий, який він «передає» своєму сусідові зліва. Так само роблять всі інші. Спочатку ми точно повторюємо вираз обличчя сусіда, потім вигадуємо власне вираз обличчя і «передаємо» його іншому сусідові. Вираз обличчя може бути комічним або погрозливим, страшним або смішним.

Запитання після виконання вправи:

Що було для вас простіше – відтворити чужу маску чи передати свою?

Вихователь-методист:
      Чи згідні ви з висловом «Дітей нема - є люди»?      На ваших столах є аркуші з висловлюваннями про дітей. Ваше завдання - ознайомитись із текстом і висловити свою думку. 

Використаємо метод «Мікрофон». Правила технології «Мікрофон»:

- говорить той, у кого мікрофон,

- ніхто нікого не перебиває,

- всі висловлюються по черзі.

Вихователі по черзі читають вислови та обговорюють їх зміст.

Вихователь-методист:       Чи згідні ви з висловом: «Дітей б’ють тому, що вони не можуть дати здачу»?       

Вправа «Правила для дітей»
Сформулюйте правила для дітей так, щоб не використовувати частки «не»:

Не шуми – поводься тихо,

Не бігай – ходи спокійно,

Не розливай їжу – їж правильно і акуратно,

Не переходь дорогу на червоне світло  - переходь дорогу, коли горить зелене світло,

Не малюй по столі (стінах) – малюй по аркуші (на мольберті),

Не можна тикати пальцем – якщо хочеш щось показати, скажи, або покажи рукою,

Не можна битися – коли б’ються, роблять одне одному боляче,

Не можна красти, брати чужі речі без дозволу – перш ніж взяти чужу річ, слід запитати дозволу у господаря.
       

Вправа «Так і ні"

Мета гри: трансформувати напругу, втому, роздратування, апатію в готовність до спілкування і взаємну уважність та привітність.
Хід гри: учасники тренінгу об'єднуються в пари і стають навпроти. Вирішують, хто у парі буде казати "Так", а хто "Ні". Починають гру ті, хто говорить "Так", партнер відразу відповідає йому "Ні". Можна імітувати розмову чи суперечку, змінювати інтонацію, говорити голосніше або тихіше, весело або сумно, але одна умова - ніхто нікого не має образити. Через деякий час партнери обмінюються словами. Хто говорив "Так" говорить "Ні".  Імпровізація продовжується.

Рефлексія:

- Як ви себе почуваєте?

- Чи змінився ваш настрій?

-Як вам було приємніше сперечатися: вимовляючи слово "Так", чи вимовляючи слово "Ні".

ІV.  Казка «Фіолетове кошеня» Д. Сокалова

        Фіолетове кошеня мило лапи тільки в місячному сяйві.

- І що я маю з ним робити? – кішка плескала у лапи. - Адже хороше, розумне кошеня, а тут таке. Ну що ти будеш робити, хоч кіл на голові теши – ніщо не допомагає! Тільки в місячному! І що ти будеш робити!

- Та що з ним бавишся? – проревів кабан. – Скупати його у сонячному світлі, або ще краще, - у річці! Подивіться на нього, - всі кошенята, як кошенята, а цьому місячне сяйво подавай!

- Та воно ще ж зовсім дурне! – каркала ворона. – Голова маленька, розу-му небагато. Ось підросте – з сонячного світла не витягнеш!

        Фіолетове кошеня мило лапи тільки в місячному сяйві.

        Місяць був великий, білий, яскравий.

- Миле кошенятко,- говорив Місяць, - а чому ти фіолетове?

- А що ще якесь буває? - дивувалося кошеня.

- У мене є брат, - сказав Місяць, він дуже великий і яскраво жовтий. Хочеш на нього подивитися?

- Він схожий на тебе? Звичайно, хочу.

- Тоді не лягай спати, коли я почну танути в небі, а трішки почекай. Він вийде з-за тієї гори і займе моє місце.

         Рано-вранці кошеня побачило Сонце.

- Який же ти теплий! – вигукнуло кошеня. – А я знаю твого брата Місяця!

- Передавай йому привіт, - сказав Сонце, - коли зустрінеш. А то ми з ним рідко бачимося.

- Звичайно, передам.

        Фіолетове кошеня тепер вміє мити лапки не тільки на сонці, а навіть у мильній ванні. Ну і що?

Запитання для коментування:

         Як Ви думаєте, про що була казка?

         У казці за допомогою метафори були зображені різні підходи у вихованні дитини.

Кішка, кабан і ворона – це звичні стереотипні підходи у вихованні, а саме: провина, погроза та насмішка.

Місяць – це символ віри. Він допомагає розширити рамки можливостей і відкрити власні ресурси дитини.

Тому батькам важливо пам’ятати, що, виховуючи дитину, важливо прислухати-ся до неї, іти від її потреб, а не власного уявлення про них.

   Гра «Добре чи ні»

        Ми маємо навчити дітей розуміти, що немає зовсім поганих чи абсолютно хороших речей. Часто так буває, що одна і та сама річ чи явище є одночасно і поганими і добрими. Наприклад:

Їсти – добре, не будеш голодним, 

Їсти – погано, розтовстієш.

Їсти – добре, маєш силу (енергію) до гри, праці,

Їсти – погано, багато часу затрачаєш на приготування.

Їсти – добре, будеш рости,

Їсти – погано, витрачаєш на їжу гроші.

Їсти – добре, багато смачної їжі, задоволення.

Їсти – погано, багато шкідливої їжі.

Битися погано – ти завдаєш болю,
Битися добре – захищайся.

Битися погано – отримуєш синці, рани.

Битися добре – стаєш спритним, сильним.

Битися погано – не вчишся знаходити інші методи переконання людей.

Битися добре – не всі тебе будуть зачіпати.

Одягати дитину самому добре -  не запізнишся на роботу,

Одягати дитину самому погано -  дитина не самостійна,

Одягати дитину самому добре -  дитина охайно виглядає,

Одягати дитину самому погано - дитина не слідкує за своїм зовнішнім виглядом.

 V. Дерево рішень.

     Ця форма роботи пропонується у випадку, коли треба знати думку кожного щодо певної проблеми.

     Сформулюйте, будь ласка, проблему, яку ви вважаєте актуальною. Усі учасники тренінгу на «листочках дерева» пишуть свої пропозиції, розміщують їх на гілках дерева, формуючи його крону.

      Наприклад: які форми роботи з батьками варто використовувати чи запровадити нові, щоб покращити роботу з батьками у нашому дошкільному навчальному закладі?

VІ.  Вправа на візуалізацію «Занурення в дитинство» 

        Сядьте зручніше, ноги поставте на підлогу так, щоб вони добре відчували опору, зіпріться спиною на спинку стільця. Якщо ви хочете відкашлятися, зробіть це зараз. Закрийте очі, прислухайтеся до свого дихання. Воно рівне, спокійне. Відчуйте важкість у руках, в ногах. Потік часу забирає вас у дитинство, в той час, коли ви були маленькими. Уявіть свій одяг, яке взуття. Вам весело, що ви йдете по вулиці, і поряд з вами йде близька людина. Подивіться, хто це? Як виглядає, у що одягнена? Ви берете її за руку і відчуваєте теплу надійну руку. Вам добре. Ви відчуваєте надійний захист і опору, разом вам нічого не страшно. Ви впевнено і сміливо крокуєте по весняній вулиці. Потім ви відпускаєте руку і весело біжите вперед, але не далеко. Зупиняєтеся, чекаєте свою близьку людину і знову берете за руку. Раптом ви чуєте незнайомий сміх, піднімаєте голову і бачите, що тримайте руку зовсім іншої людини. Що ви відчуваєте? Ви повертаєтеся і бачите, що ваш близька людина стоїть позаду і посміхається. Ви біжите до неї і знову міцно берете за руку. Ви йдете далі разом і весело смієтеся над тим, що сталося. А зараз настав час повернутися назад в цю кімнату, і коли ви будете готові - відкрийте очі.

У цьому сюжеті актуалізується почуття прихильності і переживання втрати, хоча і миттєвої, близької людини. Ситуація може пробудити в учасників тренінгу як теплі так і тривожні почуття, вона дозволяє побути дитиною і усвідомити, що означає присутність надійного дорослого в цьому віці, роль батьків у формуванні впевненості у подальшому житті

VII. Рука допомоги.

Учасники тренінгу обводять на аркуші контур власної руки, вирізають його, пишуть на ньому:

Чим (як) я можу допомогти моїй дитині, моїм вихованцям чи їх батькам:

·        жити гідно на своїй землі,

·        бути щасливим

·        бути самодостатнім

VIII. Напишіть, будь ласка, список усіх живих істот, про яких, на вашу думку, ви обов’язково маєте піклуватися.

Чи є серед них ви? На якому місці?

Метафора «Спрага» - уявіть, що навколо вас багато людей, яких мучить спрага. Чи зможете ви чимось допомогти їм, якщо у вас буде лише порожнє відро?


Тренінг для педагогічних працівників ЗДО "Професійна мобільність" надруковано у Всеукраїнській газеті для керівників із дошкільної освіти різних рівнів "Дитячий садок. Управління" № 8 серпень 2018 року